|
Ой, до дна сповна шкатулонька – Є і ситець, і парча, Пожалій, моя зозуленько, Молодецького плеча! У жита виходь високії, Там до нічки підожду. Як побачу чорноокую, Всі товари розкладу! Заплатив за все я дорого, Не торгуйся, не скупись. Дай уста свої медовії, Ближче, зіронько, горнись. Ось лягла і ніч з туманами, Зачекався молодець. Чує, йде його коханая, Продає товар купець. Катя бережно торгується, Все боїться передать. Палко парубок цілується, Просить ціни набавлять. Те, що зна лиш ніч глибокая, Ви нікому не скажіть. Встаньте, гей, жита високії, Тайну свято збережіть!
|