|
Ой, коробочко, голубонько, Є і ситець, і парча. Пожалій, кохана, любонько, Молодецького плеча! Вийду в жито, у високеє, Там до нічки поброджу, А побачу чорнооку, Всі товари – розложу! Сам – всі ціни склав для любоньки, Не жалкуй, – свої давай, Підставляй-но тільки губоньки, Пригорнись, – отут сідай! ...Ось – і ніч, в зірки убрана, Жде, чекає молодець: Гой, – іде!.. – Прийшла, кохана, Продає товар купець. Катя – сторожко торгується, Все боїться за своє, Хлопець з дівкою цілується. Вільні ціни наддає! Знає тільки ніч глибока, Як домовились вони. Розпрямляйсь, трава висока, Щоб не видать – таїни!
|