|
Вітром зірвана хмарина Застилає небокрай. Стогне зламана ялина, Глухо шепче темний гай. Па струмок рябий, мінливий За листком летить листок, І колючий і дражливий Набігає холодок. Сіра тінь на все лягає; Летючи з усіх боків, З тоскним галасом кружляє Угорі табун граків. Подорожню таратайку Запнуто до передка; І «гайда!» – підняв нагайку, Візнику денщик гука...
|