|
Скінчився дня томливого обман... Морозних снів нахмурений предтеча – На землю стомлену закутаний в туман Зійшов тихесенько холодний синій вечір. Зірки мигтять у трепетних вінцях. Ти близь вікна. Задумалась глибоко – Про щастя тиші, про поранені серця, Про сум таємний у віршах криштальних Блока.
|