Ген-ген село на згірку –
сорочка бідачини:
латками на ганчірку
наліплені хатини.
Скелети нікудишні,
на них обдерті крила –
то вітряки колишні
вкриває літо пилом.
Крокують небом хмари,
зіп’явшись на ходулі.
Й виліплює із жару
нестями жовтий вулик...
Олена Побийголод
2019
