|
Про що я думаю? Про те зірок падіння... Дивись, униз летить одна, мов дух, німа, Враз – крізь повітря діамантова стежина, Та ось вже шлях її погас... нема... Не варт питати, зірка де поділась. О, я молю тебе, мовчи, на мить замри! Відчув я – світло зоряне в мені розбилось, Упавши сяйвом вглиб душі згори...
|