Життя – не бозна вже яка загадка!
Роса в долині сяє, мов зірки.
Ми – гусінь янголів; і неоглядки
Вгризаємося у листки.

Повзи, міцній, вбирайся шпичаками,
Чим більше від зела насмокчеш сил,
Тим кращими засяють кольорами
Краєчки випростаних крил.
Наталія Горішна2009