|
Міркували ми якось за столиком Про відмінності в складі психічнім: Добре бути, мабуть, меланхоліком, Якщо тільки не надто клінічним. Осягали життя-математику, ПроходЯчись по суті, не пО верху: Добре бути глибоким флегматиком, Йому майже відверто все по фігу. Ну а потім сміялись до коліків І над рисою досить помітною: Добре бути в житті іпохондриком, Добре навіть з нудьгой безпросвітною. Ми пливли темпераментів берегом, Виміряли всіх мірою вищою: Добре бути рухливим холериком, Як холери немає, скоріш всього. А тепер і найвища вже клініка! Ми нарешті знайшли квінтесенцію: ВизнаЄмо найкращим сангвініка За його войовничу потенцію.
|