|
Повзуть по небу сірі хмари, Похмуро й сиро навкруги, Дерев оголені отари Немовби плачуть від нудьги. Не просинайся, любий друже! Не відганяй веселі сни, І краще очі ще примружить, Хай будуть сплющені вони! Щасливий той, хто в ніч осінню Відчує пестощі весни. Щасливий той, хто волю бачить Ві сні, за гратами в тюрмі. А хто прокинувся – нещасний, Зімкнуть очей не зможе вчас. Солодки сни, сни безтурботні В житті приходять тільки раз.
|