|
Іспанський хлопчик В Іспанії жив. У хлопчика батько Матросом служив. Він в море ходив На великім судні, Про землю радянську Співав він пісні. На вулиці з друзями Хлопчик зростав, Був чесний і босий, І голод він знав. І в місті ні в кого З ребят не було Багато так друзів, Як в хлопця мого. Та якось вернувся Моряк з корабля І мовив до сина: – Це наша земля; На ній виноградники, Села цвітуть. Ніколи Її ворогам не здобуть! І син, як товариш, Його проводжав І руку йому, як товариш, Подав. – На півночі й заході Блиски вогню. Візьми мене краще З собою в борню. Якщо ж ти гвинтівку Упустиш із рук, Гвинтівку підніме Твій син і твій друг. І танки важкі Пасовищами йшли, Снаряди ворожі Пожари несли. І лопались бомби З фашистським значком, Із зрадницьким, чорним Значком – павучком. З Більбао, з позицій, До наших ребят Приїхав П’ятнадцятирічний солдат, Щоб в таборі з нами Учитись і жить. Тож будьмо, ребята, З іспанцем дружить!
|