Чистий аркуш паперовий Знову кличе до стола. Я пишу рядок святковий: РІДНІЙ * * *Любі друзі! Починаю Цю бувальщину для вас. Перемоги день згадаю – Довгожданий мирний час. Не забув я світлу дату, Що поклала край війні В сорок п’ятім навесні. Переможцеві-солдату Наші почесті земні! Тридцять літ спливло помалу З того дня – в труді, борні. А в Берліні з п’єдесталу Він, відлитий із металу, В душу дивиться мені... Юна зміно соколина, Грізних літ лиха година Відійшла давним-давпо, Те життя... Для вас воно Лиш у книгах і в кіно. Та іще у нагородах – В дідусевих орденах, Що одержані в походах, Що здобуті у боях. Місто Леніна. Блокада. Дні і ночі Сталінграда. Пломінь Курської дуги. І боєць дає присягу: – Я дійду до стін рейхстагу. Смерть вам, люті вороги! У підрозділах, загонах Від Генштабу до полка, В наших ротах, батальйонах Наступальних, оборонних – МУЖНЯ Там, де важко й небезпечно, В перших лавах, безперечно, До мети обравши путь, КОМУНІСТИ * * *Б’ють куранти. День вчорашній Путь скінчив на площі Красній, І промовила Москва: – ДЕНЬ НОВИЙ Від Карпат і до Паміру, Від Чукотки до Неви, На алмазній люльці міру – Скрізь чудовий день новий. День змагань, дерзань і прагнень, І долання перешкод, Мрій, і планів, і досягнень, І високих нагород. * * *Та не можна, друзі милі, День вітаючи ясний, Не сказати, що над Чілі Також день. Але який? Там, у сморідних катівнях, День, як ніч серед ночей. Там в руках панків свавільних Сотні тисяч підневільних І знедолених людей. Жити ще нелегко нипі У чужих отих краях, Де борців немало гине У в’язницях і боях. А скажіть-но, чи ласкава До дітей така держава, Де не мають шкіл сьогодні Ті, що босі і голодні? Про бої в міських кварталах, Про грабіжників зухвалих У газетах і журналах Ми читаємо, бува. Там – замучили студента, Там – убили президента... В них закон – пусті слова! * * *Ми з тобою жити раді У радянській стороні, Де народ стоїть при владі, Перетнувши путь війні. Юна зміно соколина! У складний, бурхливий час Волі доброї людина Піднялася серед нас. Трудівник, боєць відважний, Патріот, громадянин. Він спокійний, він уважний, Через те, що не один!
|