|
Подекуди схилила листя вниз Поламана грозою гілка, А дощ із сяєвом таким повис, Неначе блискотлива сітка. Він був утішливий і наспівний, У нім стрижі купались сміло, Листки іскрили білими грудьми В місцях, де сонце променіло На фоні синіх, грозових хмарин.
|