|
Погасло небо, Сонце сіло. За день воно Усе нагріло: Поля, стоги, Дзвінкі струмки І хвилі буйної ріки. Ліси туманом затягло, Та збереглося В них тепло: І під крилом у пір’ї пташки, В листочках, у стеблі ромашки... Сліди ці сонечка ясного – І в нашій пам’яті про нього.
|