Я потайки думав Про зиму лиху, Про землю холодну, Про сніг на шляху, Про те, Що мине, Може, день, Може, два, І вдарить мороз, І померхне трава. І листя ріденьке На голих гілках Тремтітиме лячно В принишклих садках... І я написав: «Промайнула зима». І я написав: «Завітала весна». І сам здивувався: То жарти – не більше! Яка там весна, Коли вітер, як ніж? І все-таки стало Від того тепліше, І навіть здалося, Що дзвонить капіж.
|