|
Сулі впала, К’яфа впала, В’ється скрізь турецький стяг, Тілки Деспо в чорній башті Не в турецьких ще руках. І гукають Турки: «Деспо! Зброю ти свою клади І схилившися, рабою Ти виходь до нас сюди!» – Не була й не буде Деспо Вам рабою – ворогам! – Ґніт вхопила і гукнула: – Діти! час умерти нам! – Пада ґніт у льох, де порох... Льох ревнув, торохнув грім, – І над Турками, й над Деспо Звивсь у гору чорний дим.
|