У вухах уривки теплого балу,
а з півночі – сивий, мов сніг –
туман кровожерливим сном канібала
жував людей несмачних.
Години нависли, як лайка гучна,
за пятим – і шостий повз строй.
А з неба дивилась якась маячня
так велично, – як Лев Толстой.
Микола Сисойлов
2014