Мабуть, вже разів із триста
батька син просив щодня:
– Я росту кавалеристом.
– Подавай мені коня! –

Про що ж гадати довго тут?
Іграшки ж – недорого.
В крамницю батько й син ідуть
купить чотириногого.
Відповідають їм: – Якраз
нема сьогодні коней в нас.
Та коня вам зробить майстер
будь-якої барви й масті. –
От виходить майстер сам:
– Тут картон потрібний нам.
У найкращих наших коней
тулуб мусить буть картонний. –
Всі пішли потому знову
на фабрику паперову.
Їх радо робітник зустрів:
– Тонкого вам? Для коника? –
І виніс аркушів із три
чудесної картонки.
– Ще й клею от налийте.
На славу коник вийде! –

Хочеш ти, щоб кінь повіз? –
Не поїде без коліс.
Стрілись вони з теслею.
Тесля враз накреслює,
робить рівно, а не криво
всі чотири колеса.
Є колеса, де ж бо грива?
Де їм взяти волосу?
– Де ж бо кінський хвіст знайти нам? –
– Там, де щітки і щетина.
Ніхто перечити не став.
Щоб вийшов кінь на диво,
дістали волос для хвоста,
дістали і для гриви.
Цвяхи потрібні всюди й скрізь,
і тут без них не обійтись.
Тож пішли звідтіля
всі гуртом до коваля.

Коваль зрадів: – Будь ласка, гості!
Цвяшок найкращий нате, осьде!
Подивилися ще раз:
– Чи усе готове в нас? –
І в один сказали голос:
– Мало взять картон і волос.
Буде коник бідний,
сірий, непривітний.
Це б художника і фарби,
він коня розмалював би.
І до митця на повну ристь
вбігає наш кавалерист:
– Я хочу вас прохати
коня пофарбувати!
– Чого ж бо? дуже прошу! –
І фарбу взяв хорошу.
Склеїли коняче тіло,
далі діло закипіло.
Даремно не втрачали дня,
там не було ледащих.
Тож майстрували всі коня
з матеріалів кращих.
Дружно узялись до діла.
Ріжеться картонка біла,
клею враз туди налито,
ось готові вже й копита.
Ось щіткар хвоста вправляє,
коваль цвяхи як слід вганяє,
працює швидко тесля,
вистругує колеса.
Художник пензля вмочує –
і вже в коняки очі є.
От так коник, от так кінь!
Як огонь, куди не кинь.
Хоч вперед, – хоч назад.
Хочеш – в ристь, хочеш – в скік.
Очі, мов бірюза,
в жовтих яблуках бік.
Є вуздечка, є сідло,
в збрую вплетено срібло.
Я назвав «Огонь» його,
з ним – хоч до Будьонного!