Ні, не «молодь» то, ні,
хто горілкою мало не зранку,
під вищання, в лужку та в човні,
почина полоскати горлянку.
Ні, не «молодь» то, ні,
хто весною, ночами хорошими,
розкривлявшись у моднім вбранні,
підмітає бульвари кльошами.
Та не «молодь» і ті ж,
хто свій ранок життя незахмарений,
відчуваючи в крові свербіж,
на романи самі розбазарює.
Це хіба молоді цвіт?
Ні! Мало буть вісімнадцяти літ.
Молодими – звемо тих людей,
хто рядам поріділим хоробрим
скаже іменем всіх дітей:
«Ми життя на землі переробим!»
Молодь – це ймення – дар
тим, хто вливсь в бойовий КІМ,
тим, хто б’ється, щоб дні труда
стали радісні і легкі!