Ходжу, дивлюсь навколо я, –
квітки́, шир барви синьої,
то дух заб’є магнолія,
то сліплять зір гліцінії.
На молоко змінив чаї.
Під місяцем вночі
і в деннім сяйві на Чаїр
біжать, ревуть ключі.
Де ходить варта хвиль-борців,
глибини вод гноять
повикиданих із двірців
тритонів та наяд.
В двірцях нове життя кипить:
води вситившись лишком,
лягає робітник спочить
в великокняже ліжко.
Палають гори-горна
і море синьоблузне.
Людей ремонт прискорено
в великій кримській кузні.