Гниль адміральська, пан і барон
йшли від шістнадцяти різних сторон.
Зброя французька, англійський танк.
Батько для білих – Антанти стан.
Била Радянська країна панів
громом гарматним розбурханих днів.
Не до розбою кличуть бої, –
фабрики й ниви бороним свої.
Села і шахти вставали тоді,
бились голодні В нужі і в нужді.
Сіра будьонівка – зірка на ній, –
білій навалі крикнула: – Стій!
Били Денікіна, били Махна, –
сила ворожа нам не страшна.
Тріснув, проламаний, Криму хребет.
Міцно крокує Червона вперед.
З вами зливались трудящих серця,
щоб перемогу ростить до кінця.
Прийде ж тривога, як буряна ніч –
ми, стомільйонні, зведемся на клич.
Землю хитаючи, у новий
рушать червоні дивізії бій.
Вірні червоній присязі, пройдуть
риссю будьоннівці вславлену путь.
Проти буржуйських воєн і чвар,
птиці червоні злинуть до хмар.
Зміцнюйсь і слався в битвах віків,
Червона Арміє більшовиків!