Громадянине фінінспектор! Пробачте ласкаво
Спасибі... не турбуйтесь... я постою...
Я до вас у дуже делікатній справі:
про місце поета в робочім строю.
Між тих, що мають майно й крамнички,
і я податком повинен караться.
Ви хочете від мене п’ятсот за півріччя
і двадцять п’ять за неподачу декларацій.
Труд мій з кожним трудом слід рівняти.
Погляньте – який я вкладаю пал,
які в моїм виробництві витрати
і скільки тратиться на матеріал.
Вам, звичайно, відоме явище «рими».
Ось рядок закінчився на слові «отця»,
і через рядок склади повторивши, тоді ми
ставим яке-небудь «ламцадріца-ца».
Кажучи по-вашому, рима – вексель.
Врахувати через рядок – ось наказ неодмінний.
Шукаєм дрібничку суфіксів і флексій
в порожній касі відмінків і дієвідміни.
Почнеш це слово в рядок всовувати,
а воно не лізе – натис і зламав.
Громадянине фінінспектор, даю вам слово,
поетові в копієчку влітають слова.
Кажучи по-нашому, рима – бочка.
Бочка з динамітом. Рядок – це гніт.
Рядок додимить, рядок загуркоче, –
і місто в повітря строфою летить.
Де дістать, на який тариф,
рими, щоб зразу вражали щосили?
Може, із п’ять небувалих рим
тільки у Венецуелі й лишилось.
І тягне мене в холодні й теплі краї.
Кидаюсь, від різних авансів і позик в утомі.
Врахуйте квитки й подорожі мої!
Поезія – вся! – їзда в невідоме.
Поезія – той же добуток раді я.
Грам добутку, рік трудів.
Марнуєш, єдиного слова ради,
тисячі тонн словесної руди.
Та як спопеляє слів цих палання
поруч із тлінням слова-сирця.
Слово таке дає поривання
на тисячі літ мільйонів серцям.
Звичайно, поети є різного сорту.
У скількох поетів легкість руки!
Тягне, мов фокусник, із рота
в себе і в інших рядки.
Що говорити про ліричних кастратів?!
Рядок чужий позичить і рад.
Це звичайна крадіжка й розтрата
серед обсілих країну розтрат.
Ці ж бо сьогодні оди й балади,
що їх під оплески ревуть ревма,
ввійдуть в історію, як накладні витрати,
на зроблене нами – двома або трьома.
Пуд, як-то кажуть, солі столової
з’їж і сотню цигарок клуби,
щоб добути коштовне слово
із артезіанських людських глибин.
І зразу менший податків стрибок.
Скиньте з обкладання нулі всі!
Карбованець дев’яносто сотня цигарок,
карбованець шістдесят столова сіль.
У вашій анкеті запитань маса:
– Виїзди були? чи, може, ні? –
А що, як довелося десяток пегасів
за 15 літ загнати мені?!
У вас – ви врахуйте все достотно –
про слуг і майно моє є графа така.
А що, коли я водій всенародний
і одночасно – народний слуга?
Клас про себе через нас виголошує,
а ми, пролетарі, – двигуни пера.
Машину душі з роками зношуєш.
Кажуть: – архів, списався, пора! –
Все менше любиться, все менше дсрзається,
і лоб мій з розбігу час крушить,
Надходить найстрашніша із амортизацій –
амортизація серця і душі.
І коли це сонце, як розжирілий кабан,
зійде над майбутнім без калік і старців, –
я уже згнию, померши під парканом,
поруч з десятком колег-співців.
Ви підбийте мій посмертний баланс!
Я запевняю, і знаю слів вагу:
на фоні сьогоднішніх ділків і пролаз
я буду – один! – в непролазнім боргу.
Обов’язок наш – сиреною ревіти
в тумані міщанства, в бурі шаленій.
Поет завжди боржник всесвітній,
що платить на горе проценти і пені.
Я в боргу перед бродвейською лампіонією,
перед вами, багдадські небеса,
перед Червоною Армією, перед вишнями Японії –
перед усім, про що не встиг написать.
А нащо взагалі оце стільки вміння?
Щоб цілитись римою й виказувать хист?
Слово поета – ваше воскресіння,
ваше безсмертя, громадянине канцелярист.
Через століття, в паперовій рамі,
візьми рядок і час поверни!
І встане в день цей з фінінспекторами,
з сяйвом чудес і брудом чорнил.
Сьогоднішній жителю гоноровитий,
виправте в Енкапеес на безсмертя квиток
і, обрахувавши вплив віршів, розкладіте
заробіток мій на трьохсотлітній строк.
Та сила поета – не тільки прикмета,
що, вас пригадавши, хтось в майбутнім гикне.
Ні! І сьогодні рима поета –
ласка і лозунг, батіг і багнет.
Громадянине фінінспектор, я виплачу п’ять,
всі нулі скинувши звідціїїя!
Я по праву вимагаю п’ядь –
в ряду найбідніших робітників і селян.
Коли ж вам здається, що тільки й було –
чужі словеса вживати,
то ось вам, товариші, моє стило́
і можете самі писати!