В авто,
розмінявши останню з монет.
– В годині якій на Марсель? –
Париж
біжить,
проводжає мене
в красі
своїх пишних осель.
Сльозина розлуки
аж очі
ріже, –
ти серце
мені
сентимеитом розквась!
Я хотів би
жить
і вмерти у Парижі,
коли б не знав
такої землі –
Москва.
|