В авто, розмінявши останню з монет.
– В годині якій на Марсель? –
Париж біжить, проводжає мене
в красі своїх пишних осель.
Сльозина розлуки аж очі ріже, –
ти серце мені сентимеитом розквась!
Я хотів би жить і вмерти у Парижі,
коли б не знав такої землі – Москва.
Павло Усенко?