Будує,
валить,
кроїть
і рве,
лине,
летить,
не крениться,
гуде,
промовляє,
мовчить
і реве –
юна армія:
ленінці.
Ми –
кров нова
вулиць і жнив,
тіло нове,
ткальні ідей
нить.
Ленін –
жив.
Ленін –
живе.
Ленін –
буде жить.
Залили горем.
В мавзолей завезли
часточку Леніна –
тіло.
Тлінню ж не взять –
ні землі,
ні золі –
найперше в Леніні –
діло.
Смерть,
ні слівця не кажи!
Слово твоє криве.
Мусиш
косу
залишить!
Ленін –
жив.
Ленін –
живе.
Ленін –
буде жить, –
Ленін –
живе
походом Кремля,
вождя
капіталових полоненників.
Буде жити
і буде
земля
пишатися назвою:
Ленінка.
Усіх
держав
рубежі
повстання зірве
комуні
шляхи відкрить.
Ленін –
жив.
Ленін –
живе.
Ленін –
буде жить.
До відома смерті,
відьми-карги,
що тягне
в глибокі могильники:
«Ленін» і «смерть» –
слова-вороги,
«Ленін» з «життям» –
це спільники.
Твердо
тугу здуши.
В грудях
горе пливе.
Нам –
не скніть!
Ленін –
жив.
Ленін –
живе.
Ленін –
буде жрть.
Ленін –
ось він.
Іде, як ішов.
Іде
і вмира з нами разом.
І в кожнім народженім
родиться знов–
як прапор,
як-сила,
як розум.
Під ногами,
земле, дрижи!
Слово
грозове, –
до зір здіймається, кружить!
Ленін –
жив.
Ленін –
живе.
Ленін –
буде жить.
Ленін –
теж
починав із азів,
життя –
майстерня геніїна.
З низу років,
з класу низів –
рвись
розвеличнитись в Леніна.
Тремтіть, палат етажі!
Звір’я біржове,
будеш
побите
вить.
Ленін –
жив.
Ленін –
живе.
Ленін –
буде жить.
Ленін –
найбільший
на всі віки,
та навіть
і це
диво
створили всіх часів
малюки, –
ми,
малюки колективу.
Мускул
вузлом
в’яжи.
Знання світове
зубами
берись кришить.
Ленін –
жив.
Ленін –
живе.
Ленін –
буде жить.
Будує,
валить,
кроїть
і рве,
лине,
летить,
не крениться,
гуде,
промовляє,
-мовчить
і реве –
юна армія:
ленінці.
Ми –
кров нова
вулиць і жнив,
тіло нове,
ткальні ідей
нить.
Ленін –
жив.
Ленін –
живе.
Ленін –
буде жить.
|