1. Робітники столиці,
селяни провінції, –
слухайте – з півдня доноситься туга.
Це ж бо над Києвом –
українською столицею –
тішиться Пілсудський-катюга.

2. Тікаючи,
люта од злості потвора
знищила красу Володимирського собора.

3. Щоб жителі не винні з голоду вмирали,
вогнями пожеж запалали вокзали.

4. Електричні станції зірвано. Кияни
без світла, тепла. И цього мало для пана.

5. Щоб люди в муках корчились без води,
зжер водокачки вогонь і дим.

6. Тепер оцініть Антанти проповідь,
що, мовляв, ми –
розбійники,
а вони –
Європа.

7. Культура – Комуна! Будівники – ми!

8. А пани –
погромники,
сівачі тьми.

9. Запам’ятайте це,
робочий люд:
помічників Антанти –
Ллойд-Джорджів – під суд!

10. Щоб і нам від них не терпіти муку,
на фронт поголовно!
Гвинтівку в руку!
Валентин Струтинський?