Розкрив
нечутним порухом
я очі сторінок...
Від всіх кордонів
порохом
війнув димок.
Не вперше
тим, яким за двадцять, –
у грозах жить.
Нема нам з чого
звеселяться,
та нічого
й тужить.
Бурлить вода історії.
Погрози
й воєн шал
розріжем
на просторі,
як кіль –
на морі – вал.
Наум Тихий
?