Розкрив нечутним порухом
я очі сторінок...
Від всіх кордонів порохом
війнув димок.

Не вперше тим, яким за двадцять, –
у грозах жить.
Нема нам з чого звеселяться,
та нічого й тужить.

Бурлить вода історії.
Погрози й воєн шал
розріжем на просторі,
як кіль – на морі – вал.
Наум Тихий?