Чи ви знаєте українську ніч?
Ні, ви не знаєте вкраїнської ночі!

 
Там, де Запорізька вирувала Січ,
Старий Дніпро під вербами шепоче,
Сталеві обертаючи турбіни,
Аби дроти, мов вуса козарлюги
По всіх усюдах Неньки-України
Рознесли життєдайную напругу,
Аби робили фабрики й заводи,
Аби писав вночі новітній Гоголь –
Ми цукру до чаю
дамо Миколаю!

Всі знають, що Чаплін їсть на сніданок;
Всі відають про італійські руїни
І навіть про Дугласа колір краватки
Та що нам відомо про сутність Вкраїни?
Всі знають, що “Тиха украінская ночь”,
Про “рєдкую птицу”, про ніч на Купала;
Широко відомі український борщ,
Галушки, пампушки, вареники, сало.
Окрім того, що “згинуть воріженьки”,
Чоботів, шароварів, вишиванки
Та двох Тарасів – Бульби та Шевченка
Не відають нічого росіяни.
Поїхати можеш усю ти Московію
Від Бреста до самого порту Находки –
Ніде не второпають “братської” мови,
Хіба що – на рівні тупих анекдотів.
Та я говорю собі: “Пане москаль!
На Україну жартів не скаль!”
Пригадай слова Інтернаціоналу,
Як його українець преспівав:
“Чуєш, сурми заграли,
Час розплати настав...”
Порівняй з російським словом “слышишь”:
Наче десь в кутку шкребуться миші!
Я чимало слів вам знайшов і сам,
Відливав їх, наче з оливи кулі,
Та хотів би, аби мої слова
Били просто в серце, як слово “чуєш”!

Доля народів – не проста річ,
Тож не намагайся пророчити...
Чи знають в Росії українську ніч?
Ні, ми не знаємо вкраїнської ночі!