Обмірявши з далекого берега,
в СРСР вперши погляд скнарий,
навшпиньки ставши, зорить Америка,
не блимаючи, в рогові окуляри.
Що це за люди предивні? Звідки?
Лазять по будовах, ладять плани й строки.
Пофантазували про якусь п’ятилітку...
А тепер виконують за 4 роки!
Таких не зміриш американським мірилом.
Їх не спокусить ні долар, ні злото,
і вони на всю людську силу
ведуть безперервну роботу.
Що це за люди? В чім їх суть?
Чого так працюють нині?
Жодним дрючком їх не женуть, –
а вони стискаються в стальній дисципліні!
Містери, звички маєте ви старі
будівничий хист купувать на дола́ри.
Ви не зрозумієте, пузаті містери,
коріння запалу наших комунарів.
Буржуї, дивуєтесь комуністичному берегу –
літаком, вагоном, трудовим вогнем
вашу бистроногу вславлену Америку
ми і доженем, і переженем.