|
Білий клен, білий клен маше гіллям у вікні, На прогулянку запрошує нас знову. А чому, а чому світло на душі мені? – А тому, що ти пройшовся біля дому. Снігопад, снігопад, снігопад минув давно, Мов до нас весна сьогодні повернулась. А чому, а чому у твоє дивлюсь вікно? – А тому, що ти до мене посміхнулась. Подивись, подивись, подивись в небес бездонь: Розлилася там блакить, як сяйво чисте. А чому, а чому, а чому співа гармонь? – А тому, що хтось кохає гармоніста.
|