|
Мовчи, мовчи! Холодними словами Чудові мрії не студи, В мить ласки сумніви, вагання В мені ти знову не буди. Мовчи, мовчи і дай забутись, У ласці утонуть твоїй, В миттєвім щасті захлинутись І мрії ввірувать своїй. Хай інколи в очах твоїх читаю, Що почуття давно пройшло: В мить ласки я призабуваю Про те, що часом віднесло... Мовчи, мовчи і дай забутись, У ласці утонуть твоїй, В миттєвім щасті захлинутись І мрії ввірувать своїй. Так помовчи про те, що розлюбила ти... Не говори!.. І дні весни, І пестощі, і милість – І оживи, і поверни. Мовчи, мовчи і дай забутись, У ласці утонуть твоїй, В миттєвім щасті захлинутись І мрії ввірувать своїй.
|