|
Йшли гуляти поросята навесні. Не стрічав я щасливішої сім’ї. «Хрю-хрю-хрю», – раділа щиро мати. «Ї-хи-хи», – вищали поросята. Розтуляли поросяточка роти, Найгорластіший сказав до всіх: «Брати! Чим я гірший од дорослої свині? Верещати ох як соромно мені! Ось послухайте, як треба говорить!» Думав – «хрю-хрю-хрю» – прокаже вмить. Але це випробування – не з легких. То й сказало поросятко: «Ї-хи-хи!» Засмутилися малятка-поросята, Припинили бабратись і грати, Бо принижує їх гідність «ї-хи-хи», Ну а хрюкнути як слід не до снаги! * * *Чуєш, хлопчику! Для тебе пісня ця. Не ховай засмучено лиця. Якщо хрюкнути пристойно не зумів, Верещи, не прикриваючи зубів!
|