|
Мені здалося, що була зима, Коли тебе не бачив, любий друже. Який мороз стояв, яка була пітьма, І грудень по пустим ходив калюжам. За весь цей час і літечко пройшло І поступилося в бік осені правами. І осінь йшла, як ходить удова – Вагітна і тяжка, із спухлими ногами. Мені здалося, всі дари землі Жде доля сироти, яка страждає. Немає літа, як не поруч ти. Без тебе, навіть, пташки не співають. І тільки десь в гаю щось трохи свисне, В передчутті зими пожовкло листя.
|