|
Хто був народжений під зіркою щасливим, Володою та славою гордиться. Та я скромніше маю нагороду – Кохання джерело – я можу в нім напиться. Під сонцем листя пишно розіклав Наперсник принців, ставленик вельмож. Та гасне згодом сонця промінець, Зав’яне соняшника цвіт, нажаль, також. Військовому, який не лічить перемог, Коли програє вщент свій бій останній, Не пригадають бувших нагород – Життя своє завершить у засланні. Довічним титулам своїм загроз не маю: Кохаю і кохав, та і мене кохають.
|