|
На світі бабуня Спокійно жила. Сухарики їла І каву пила. І хтось до бабуні Собачку приніс – Нагострені вуха І стрижений ніс. Бабуня сказала: – Спочину як слід І пуделю кісточку Дам на обід. Іде до буфета... – Ой, що це? Глядіть! – А пудель на блюді В буфеті сидить. Бабуня до лісу Ходила сама, Приходить додому – Собаки нема. Шукала бабуня Чотирнадцять днів, А пудель за нею По хаті ходив. Бабуня на грядці Полола горох. Приходить з роботи, А пудель вже здох. Побігла бабуня, Шука лікарів. Вернулась додому, А пудель ожив. Бабуню в контору Гукнув управдом, А пудель погнався За сірим котом. Стрибнув він у діжку, Де повно води, А вискочив звідти Страшенно худий. Бабуня в кориті Полоще сорочку, А пудель тихенько Сидить у куточку. Стомилась бабуня І вийшла з кімнати, А пудель подумав – І ну полоскати. По стежці вузенькій В негоду ї сніг Простує бабуня, Не чуючи ніг. Бабуня в калошах Спустилась стрибком, А пес босоногий Летить сторчаком. На вулиці квочка Скликає курчат, Курчата тихенько Пищать і турчать. До квочки наш пудель Нечутно підліз, А пуделя квочка Вщипнула за ніс. Бабуня і пудель Дивились в вікно, На вулиці темінь Спустилась давно. Бабуня сказала: – Ой, морок який! – А пудель бабуні Подав сірники. Гостив у бабуні Двоюрідний внук, Відомий професор Собачих наук. І пудель у нього Стояв навшпиньках, З портфелем у лапах, З пеналом в зубах. Змотала бабуня Клубочок ниток, А пудель їх нишком Потяг у куток. Весь день по кімнаті Катав і катав, Бабуню обплутав, Кота обмотав. Бабуня і пудель Виходять на сніг, І снігом, як пухом, Засипало їх. Скидає бабуня Удома пальто, А з пуделя шуби Не скине ніхто. Наш пудель захво́рів І стригтись не міг. Заріс за півроку Од носа до ніг. Такою кудлатою Шерстю заріс, Що ледве блищали Два ока і ніс. Із блюдцем бабуня Іде по муку, А хтось волохатий Сидить у мішку. І раптом, як хмара, Злетіла мука, І вискочив пудель Стрілою з мішка. З бабунею пудель В крамницю біжить, Аж бачить – розідраний Чобіт лежить. Покинув він кошик, Розсипав усе І чобіт подертий Додому несе. Бабуні в дарунок Прислали пиріг, А псові – нашийник І довгий батіг. Радіє бабуня, А пудель сумний І просить дарунки Віддати мерщій.
|