|
Не по зірках про долю я гадаю, Не скаже астрономія мені, Які зірки на небі до врожаю, До голоду, пожежі, чи війни. Не знаю я, негоду, чи погоду Нам обіцяє влітку календар, Не можу предректи по небозводу, Який щасливіш буде государ. Та передвістя у очах я бачу тво́їх, По тих зірках незмінних пізнаю, Що правда не розлучиться з красою, Коли нащадкам даш красу свою. А ні – під гробовою десь плитою Та правда зникне знов-таки з красою.
|