|
Я не змагаюся з творцями од, Що різним розфарбованим богиням Весь небосхил дарують, наче торт, З землею усією й морем синім. Нехай творці ті, для прикрас строки, В ній сперечаються поміж собою Про зірки неба, квіточок вінки, Про всі коштовності землі та моря. В любові й в слові – правда мій закон, І я пишу, що мила так прекрасна, Як кожна смертна жінка, а не сон, Не сонце красне або місяць ясний. Хвалити не спішу любов мою, – Нікому я її не продаю!
|