Дійові особи
Розповідач... Ну, Кіт-Василь сам йде-бреде, Під руку й Кішку ще веде. Аж ось хатинка, де з Козлом Доволі часто, залюбки, Коза-сусідка під вікном У дурні грає, в піддавки, КозелЗ глузду з’їхала, Коза? – Б’єш десяткою туза! КозаЩо бурчиш ти, безтолковий? Та ж десяточка – бубнова. Бубни ж – козирі у нас. КозелБубни – то минулий час, Хрести – козир цього разу! Коза(позіхаючи)Пропадай ти з ними разом! Вже мені набридла гра, Спати вже давно пора! Я втомилася порядком... КозелНі, почнемо гру спочатку! Хто залишиться все ж з нас В дурнях і в останній раз? КозаІ без карт я добре знаю! КозелТи тихіше!.. Забодаю! КозаДовга борода твоя, Та не бачу рогів я. Вдвічі довші у самої – Впораюся вмить з тобою. Ти вже краще припини! Кішка(стукає у хвіртку)Господиня, відчини! Це сусіди... Не тягни... Кликала ти на вівторок. Ми ж чекати не могли, От завчасно і прийшли! КозаДобрий вечір, просто неба! А чого від нас вам треба? КішкаТа надворі ж дощ і сніг, Ти пусти нас на нічліг. КозаМалувато ліжків в домі. КішкаПоспимо і на соломі. Не шкодуй кута й стола! КозаЗапитайте у Козла. Мій Козел хоч і безрогий, А господар дуже строгий! КішкаЩо, сусід, ти скажеш нам? Коза(тихо)Скажеш: «Місць немає вам!» КозелТут мені Коза сказала, Що у хаті місця мало. Я не сперечаюсь з нею – Роги довші бо у неї. КозаТо жартує бородатий!.. Так, у нас тут тіснувато... Кицю, жаль тебе мені, Он – постукай до свині! Від воріт прямуй наліво, І дійдеш до її хліва...
|