Мій дзвінкий веселий м’яч, Ти куди помчав навскач? Голубий, червоний, стій – Не догнать тебе, прудкий! Ляскав я тебе рукою. Ти скакав, не знав спокою. Ти двадцятий раз підряд Проскакав з кутка й назад. Потім далі покотився І не знати, де подівся. Та повився далі слід – Ти котився до воріт, Підкотився під ворота І добіг до повороту. Під колеса тільки гець! – Лопнув, хлопнув – і кінець!
|