Їхав мірошник на віслюку.
Хлопчик плентався десь по боку.

«Бач, ти, – мовить убогий народець, –
Дід їде верхи, а пішки йде хлопець.

Де таке бачили? Де таке чули?
Дід їде верхи, а пішки йде хлопець».

Дідусь тоді швидко злізає з сідла
Й онука саджає верхи на осла.

«Що ж, ви? – кричить пішохід навздогін, –
Мандрують удвох, а їде один.

Де таке бачили? Де таке чули?
Мандрують удвох, а їде один».

Мірошник і хлопчик сідають удвох,
Віслюк, що є сили, везе їх обох.

Сміх перехожого вітер несе:
«Діда й онука скотина везе!

Де таке бачили? Де таке чули?
Діда й онука скотина везе!»

Пішки ідуть онук з дідусем,
Дід віслюка на спині несе.

Глузує народ, міста поблиз:
«Старий осел молодого привіз!

Де таке бачили? Де таке чули?
Старий осел молодого привіз!»
Андрій Сергієнко?