Їхав мірошник на віслюку. Хлопчик плентався десь по боку. «Бач, ти, – мовить убогий народець, – Дід їде верхи, а пішки йде хлопець. Де таке бачили? Де таке чули? Дід їде верхи, а пішки йде хлопець». Дідусь тоді швидко злізає з сідла Й онука саджає верхи на осла. «Що ж, ви? – кричить пішохід навздогін, – Мандрують удвох, а їде один. Де таке бачили? Де таке чули? Мандрують удвох, а їде один». Мірошник і хлопчик сідають удвох, Віслюк, що є сили, везе їх обох. Сміх перехожого вітер несе: «Діда й онука скотина везе! Де таке бачили? Де таке чули? Діда й онука скотина везе!» Пішки ідуть онук з дідусем, Дід віслюка на спині несе. Глузує народ, міста поблиз: «Старий осел молодого привіз! Де таке бачили? Де таке чули? Старий осел молодого привіз!»
|