|
М. С. Петрових Маріє Сергіївно, я б дуже хотів вас побачити Зовсім старенькою перекладачкою, Що невтомно, з голівкою, яка трясеться, До народів СРСР усе тягнеться й пнеться, І щоб ви без принизливого заступництва В кабінет до Шенгелі ввійшли – і без стукання – І вийшли від нього з гостинцями – Із напівримованими вкраїнцями.
|