Як вівці, в лячності своїй
Тікали старці Еврипіда.
Стежиною крокую змій,
А в серці – темрява, огида.
Та вже зближається мій строк,
І я трушу мої печалі,
Як хлопчик перед сном пісок
Ретельно трусить із сандалій.
Григорій Латник
?
