|
Уник пені, бо всяка цінна. Є почесті й бакшиш. Від радощів мої коліна Тремтіли, як комиш. І прямо в поли балахона Найкращі, бо з казни, У двір з високого балкону Цар кидав ордени. Все зроблене – невірогідне, Та зміг зробити я! І місце нове так дохідне, Так звабне для життя. Щоб навести на щасті глянець (Зійшла моя зоря!), Я станцював чудовий танець В присутності царя. Під хмарами літає птиця, Фелах іде пішком. Вельможі, кажуть, не годиться З ним їхати й верхом. Мені позаздрять хай зухвальці: Подібний божеству, Як личить лиш мені, на барці Я Нілом попливу.
|