|
Я бачив озеро, що стало прямовисно. Із ружею, роздертою на дні, Гралися риби, звівши домик прісний, Лиса і лев боролися в човні. Дивилися всередину порталів Недуги – недруги таємних інших дуг. Фіалковий проліт газела подолала, І скеля вежами зітхнула наокруг, – Зволожений, повстав піщаник чесний, І в місті-цвіркуні, коли набрався сил, Хлопчисько-океан звівсь із ріки чудесно І чашками води жбурляє в небосхил.
|