|
Тютчеву всіх бабок душі На розглядини віддай. Веневітінову – ружі, Персня ж – не займай! Баратинського підошви Здивували прах віків, В нього без ниток і прошви Наволочки для димів. Вчив позбутися неволі Лермонтов, усім взірець, Та залежний все ж від долі Фета жирний олівець.
|