|
Я п’ю за воєнні айстри, за осуд, що наздоганя, За панську шубу, за астму, за жовч петербурзького дня. За музику сосен савойських, полів Єлисейських бензин, За ружу в кабіні ролс-ройса і масло паризьких картин. Я п’ю за біскайські хвилі, сметанку з альпійських горбин, За зверхність рудих англійок і дальніх колоній хінін. Я п’ю, але ще не придумав – із двох вибираю одно: Привабливе асті-спуманте чи папського замку вино.
|