|
В теплу ніч, коли враз завмирає Лихоманливий форум Москви І широкі пащеки театрів Повертають на площі юрбу, – Протікає по вулицях пишних Похоронна нічна течія, – Ллються юрби похмуро-веселі Із якихось божественних надр. Захоронення сонця нічного Влаштувала розбурхана чернь, З опівнічного йдучи бенкету Під глухі перестуки копит. Мов новий постає Геркуланум, Спляче місто у місячній млі, І убогість порожнього ринку, І доричного стовбура міць.
|