|
Що співа годинник-коник, Лихоманка шелестить, Й шурхіт печі монотонний, – Це червоний шовк горить. Що зубами миші точать Затонкий життя сувій, – Це ж бо ластівка і дочка Відв’язала човник мій. Що на даху дощ бурмоче, – Це ж бо чорний шовк горить, Але черемха почує І на дні морськім: прости. Через те, що смерть невинна, Й не зарадити нічим, Що в гарячці солов’їній Серце тепле разом з тим.
|