Розпач ночі безнадійний,
А у вас ранковий дим.
Сонце чорне супокійно
Сходить на Єрусалим.

Сонце жовте у нестямі, –
Люлі-люлі-ой-люлі, –
Іудеї в світлім храмі
Матір в траур одягли.

Благодать – самоомана
І священство лиш в очах,
Іудеї в світлім храмі
Відспівали рідний прах.

І над матір’ю зчинився
Срібний гамір уві сні.
Я в колисці пробудився –
Чорне сонце у вікні.
Катерина Станіславська?