Розпач ночі безнадійний, А у вас ранковий дим. Сонце чорне супокійно Сходить на Єрусалим. Сонце жовте у нестямі, – Люлі-люлі-ой-люлі, – Іудеї в світлім храмі Матір в траур одягли. Благодать – самоомана І священство лиш в очах, Іудеї в світлім храмі Відспівали рідний прах. І над матір’ю зчинився Срібний гамір уві сні. Я в колисці пробудився – Чорне сонце у вікні.
|