|
Ось дароносиця, мов сонце світлосяйне, В повітрі блимнула – яка чарівна мить. Лиш грецька мова тут доречно прозвучить: До рук узятий світ, мов яблуко звичайне. В зеніт врочисто служба божа лине, Липневе світло в кулі храмовій сяйнуло, Щоб поза часом на всі груди ми зітхнули Про луговину ту, де час уже не плине. І Євхаристія, мов вічний день, триває, Йдуть до причастя всі, співаючи натхненно, І на очах в усіх посудина священна Спливає радістю, кінця якій немає.
|