Природа – той же Рим, відбилася у нім.
Його потуги образи вбачаю
В повітрі чистім, як у цирку голубім,
На форумі полів і в колонаді гаю.

Природа – той же Рим, і, видається, знов –
Не варто нам богів тривожити даремно,
Є нутрощі мерців для бойових розмов,
Є мовчазні раби, для мурів камінь темний!
Григорій Латник?