|
Про ті часи прості і грубі копита кінські говорять. І двірники́ у важких шубах на дерев’яних лавках сплять. На стук в залізнії ворота швейцар ледачий встав, й затих, звірячий вираз його рота твій образ нагадав нам – скіф. Коли зі старою любов’ю змішавши в піснях Рим і сніг, співав Овідій віз воловій в походах варварських доріг.
|